Практичний психолог,

Вихователь-методист:

ЗАПОРОЖАН КАРІНА ЯНІВНА

Освіта: вища педагогічна

Закінчила: Криворізький державний педагогічний інститут, кваліфікація "Організатор дошкільного виховання, вихователь дітей дошкільного віку"

Стаж педагогічної роботи: 9 років.

Запорожан Каріна Янівна постійно підвищує свій професійний рівень, відвідуючи численні тренінги, семінари, конференції які допомогають їй досконаліше пізнати професію вихователя - методиста .

Психолог у дошкільному закладі… Чи потрібен він?

Так!!!

 Кому? Батькам, педагогам, а найбільше – дітям.

 Дитина – це сонячний промінчик у кожному домі, радість у серці батьків, тепло і лагідність для  бабусь та дідусів. Зрозуміти душу дитини значно складніше, ніж дорослого. Тому завдання дитячого практичного психолога – допомогти батькам побачити власних дітей такими, як вони є, зрозуміти їх, а педагогам – використати надбання психологічної і педагогічної наук із найбільшою ефективністю.

 Усі ми добре розуміємо, як важливо змалечку подбати про душу дитини, але слабо усвідомлюємо, як це зробити. Що корисне, а що шкідливе для юної особистості, куди варто спрямувати зусилля, щоб закласти міцне підґрунтя і посіяти добре насіння? Тому батьки і педагоги повинні мати хоча б елементарні знання щодо вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини.

  Як сьогодні виховувати дітей? Як допомогти їм стати добрими, слухняними, впевненими в собі? Це запитують і педагоги і батьки. І під час  проведення різних форм роботи  вони отримують необхідні поради, рекомендації щодо психічного розвитку та виховання дітей. А ще дорослі вчаться любити дітей! Розуміти їх! І поважати!

  Справжні батьки і справжні педагоги усе життя вчитимуться любити дитину.

Чи потрібен психолог у дитячому садочку? Так! Який? Такий, що любить дітей і володіє таємницями своєї професії!

Коли потрібно звертатися до психолога?   

●Якщо проблема не розв’язується тривалий час.                                                                                                    

●Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все таки потрібна допомога.                                                              

●Якщо Вас щось тривожить у дитячій поведінці, але ви не можете зрозуміти причину.

●Якщо Вам здається, що малюк відстає у розвитку від своїх однолітків. Швидше за все, Вам це здається. Але краще розставити всі крапки над І і не мучити дитину порівнянням з іншими дітьми.

●Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.                                                   

                                                      ГРАФІК

                                           роботи практичного психолога

                           спеціального дошкільного навчального закладу

                                   ( дитячого садка ) № 13 « РОСИНКА»

                                          на 2023-2024 навчальний рік

     Перші дні в садочку: як допомогти дитині?

     Мабуть, усі мами пам’ятають, як віддавали дитину у дитячий садок. Зазвичай це запам’ятовується надовго тому, що безболісно процес  адаптації до садочка проходить лише у деяких дітей. Більшості дітей буває складно звикнути до дитячого садочку, ця складна адаптація виявляється у поганому сні дитини, втраті апетиту, плаксивості.

Для того щоб період адаптації дитини пройшов безболісно, ​​психологи рекомендують:

По-перше, пояснити дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, намагатися простими словами створити позитивний образ садочку (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо).

По-друге,  познайомити дитину з обраним дитячим садочком під час прогулянки. Можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садочку, у групи, щоб дитина поступово звикала.

По-третє,  завчасно ознайомтесь із розпорядком дня у садочку і поступово вводьте цей режим дня вдома, а також навчайте тому, що знадобиться в дитячому садку (вміння самостійно одягатися, умиватися, їсти).

По-четверте, якщо вдається, то віддавайте дитину в ту групу, в якій він вже знає кількох дітей (дітей ваших друзів або знайомих, сусідів, з якими ваша дитина вже спілкується).  Але важливо й вчити дитину, як знайомитися з новими дітьми і як потрібно поводитися з друзями. Адаптація дитини буде залежати й від того, наскільки легко вона зможе встановлювати стосунки в колективі. Ви самі можете допомогти дитині встановити контакти з іншими дітьми, познайомивши малюка з ними та їхніми батьками, запрошуйте нових друзів вашої дитини на вихідні до вас додому.

По-п’яте, заздалегідь познайомте дитину з вихователем групи, до якої ходитиме ваш малюк. Повідомте лікаря і вихователів про особливості стану його здоров’я та характеру. Поясніть дитині, до кого він може завжди звернутися за допомогою, якщо йому вона буде потрібна.

По-шосте, перед тим, як відвести дитину в дитячий садочок, можна провести комплекс заходів щодо загартовування дитини, а також потрібно пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова.

У перші два-три тижні залишайте  дитину лише на кілька годин в дитячому садочку, поступово збільшуючи цей час. Якщо у вас є така можливість, перші кілька днів ви можете разом з дитиною ходити в дитячий садочок (залишайтеся там на 2-3 години).

Важливо! У присутності дитини ніколи не показуйте, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що вона йде в дитячий садочок. Не дозволяйте собі також критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе  страх, невпевненість і небажання йти в це місце.

Період адаптації в середньому займає півроку, саме тому батькам слід запастися терпінням і з розумінням ставиться до примх дитини в перші місяці відвідування дитячого садочку.

І ще декілька порад батькам дошкільника. Ніколи не обговорюйте у присутності дитини вихователів, що може призвести до втрати авторитету педагога в очах дитини. Майте на увазі: все, що Ви говорите або робите вдома при дитині, стає надбанням громадськості. Адже діти люблять ділитися з вихователем і одногрупниками всім, що дізналися і побачили нового. Нерідко вихователь розповідає, як діти повідомляють їй про те, що не будуть її слухати, тому що мама казала, що вихователь щось неправильно зробила або сказала.

Щовечора цікавтеся у дитини про те, як пройшов день, що сталося нового і цікавого. Обговорюйте з нею останні події у садочку, розпитуйте про друзів, про ігри, в які вони гралися.

Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже тривалий час, зверніться до психолога дитячого садка. Психолог проведе з вашою дитиною корекційну роботу (тренінг, який складається з цікавих ігор), спрямовану на прискорення періоду адаптації до умов дитячого садка.

Не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) малюк буде сильно плакати. Він уже зрозумів, що його мама (тато, бабуся, дідусь ...) збираються залишити його тут на довгих кілька годин.

У перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і він, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваше завдання в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як вона це зрозуміє. Тому краще не йти з садочку, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому.

А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім сам. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти - це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере її звідси. Як правило, як тільки мама залишає дитину в групі,  увага малюка швидко переключається на щось цікаве і захоплююче, наприклад, на нову гру, або яскраву іграшку.

Довіртеся вихователям, покладіться на їхній досвід, адже багато маленьких діточок приходили до них у групу вперше, й вони знайдуть підхід і до вашого малюка.

 ПРИЧИНИ  ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВОГО НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ

АБО СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ.

                                                 Родинні проблеми, або проблеми, пов’язані із сім’єю

1. Конфліктні взаємини в сім’ї.

2 .Відсутність батька або матері в сім’ї.

3. Дитина перша або єдина в сім’ї.

4. Неправильне виховання дитини: гіперопіка, гіпоопіка, надмірна опіка тощо.

5. Позбавлення спілкування з однолітками й незнайомцями.

6. Невідповідність домашнього режиму режиму садочка.

7. Відсутність за гартувальних заходів.

8. Незадовільні матеріально-побутові умови життя або низький культурний рівень батьків, що зумовлює незадоволення потреби дитини у грі як провідній діяльності.

9.  Затримка нервово-психічного розвитку.

10. Хибні батьківські директиви, оцінки й установки.

                Проблеми в період вагітності й пологів, проблеми, пов’язані зі станом здоров’я

1.   Хронічні, соматичні і вроджені захворювання (пієлонефрит, вроджений порок серця, тощо)

2.   Часті ГРВІ, гострі інфекційні захворювання в дитини до 3-х років.

3.    Фонові захворювання (рахіт, діатез,гіпотрофія,атрофія, анемія).

4.    Штучне вигодовування дитини.

5.    Пасивне куріння (куріння членів сім’ї в присутності дитини).

6.   Куріння матері під час грудного вигодовування дитини.

7.   Вживання алкоголю матір’ю під час вагітності і/або грудного вигодовування дитини.

8.   Хвороба в перший місяць життя.

9.   Значна маса тіла під час народження (більше ніж 4 кг).

10. Недоношеність або перекошеність дитини.

11.  Хірургічне втручання під час пологів. Несумісність за резус-фактором матері й дитини.

12.  Вживання в постнатальний і пренатальний періоди антибіотиків та інших лікарських препаратів матір’ю і/або дитиною.

13. Травма під час пологів, наявність асфіксії різного ступеню тяжкості, інші ускладнення в пологах.

14.  Часте вживання алкоголю батьком перед вагітністю матері.

15.  Вплив професійних шкідливих чинників, стресів на матір під час вагітності (конфлікти на роботі, в сім’ї, переживання, хімічне виробництво).

16.  Загострення хронічних соматичних захворювань і гострі інфекційні захворювання в матері в період вагітності, токсикоз.